КНП Київська міська дитяча клінічна лікарня №2

Доброго здоров'я всім. 2004 р коли народився син у віці 7,5 місяців його помістили в один із кількох кювезиків для недоношених дітей. Корпус знаходиться рядом. Якраз напередодні коли в Україну приїжджав Іоан Павло ІІ подарував Україні обладнання для недоношених дітей. Дякую за допомогу персоналу і Ірану. В комплекті з кожним кювезиком були чорні окуляри які потрібно надягати недоношеним діткам адже вони в кювезику знаходяться під світлом і киснем. Окуляри тоді не надівали діткам бо не знали навіщо вони. Якщо їх не надівати то як потім пояснили нам в ~40% у цих діток з'являється косоокість із-за перегрузки зорового нерва. От така інформація. Я підходив з цією інформацією до чергової років 8 назад але хочу нагадати ще раз. Це дрібниця яка збереже здоров'я і нерви батьків. Бажаю здоров'я.

Хочу поділитися позитивним відгуком.В грудні 2023 року моїй доньці провели складну операцію на ліктевому суглобі.Операцію проводив Лікар з великої літери -Бидула Сергій Васильович.Хочу подякувати йому-Ви Лікар від Бога.Ми пробули в лікарні довгий період на реабілітації.Лікар Катерина Валеріївна -професіонал своєї справи.Всі лікарі привітні,уважні,як і весь персонал в травматологічному відділенні.Окреме велике "Дякую"реабілітаційному відділенні.Уважні,мають гарний підхід до дітей,відразу знайшли спільну мову. Рекомендую,як професіоналів своєї справи. Дякую усьому персоналу травматологічного і реабілітаційного відділення Київської міської дитячої клінічної лікарні номер 2 за допомогу.

Якщо ви хочете бути приниженими хамським відношенням працівників третього поверху педіатрії 0-3 роки то вам сюди. Навіть працівники їдальні будуть вам відповідати настільки грубо що вже їсти не захочеться. За подушкою яку не видали я проходила три години з проханням дати постіль в дитяче ліжечко теж прийшлось вимолювати ще й сказали що треба зі своїм їхати , люди ау я їхала серед ночі на швидкій в піжамі взуті на босу ногу з немовлям яке задихається і якому потрібна була термінова допомога , мені чемодан речей скласти треба було?,. Якщо ви бажаєте платну палату але відноситесь до першої клінічної лікарні то " ми не своїм платні палати не даємо треба договарюватся" ви що зовсім там з глузду з'їхали ? Що за хамське відношення до пацієнтів з Богатирської? Ми не хотіли їхати до вас і ми не винні що нас привезли до вас! Майте совість не перешкоджайте роботі мед працівників 1 лікарні, не розповідайте хто тут ваш і не ваш, ваша робота лікувати, окремо вивели з себе працівники і першої лікарні які день без лікування протримали дитину і виписали тільки в 8 вечора але скаргу на них я напишу на сайті їх лікарні. вам бажаю попрацювати над тим як потрібно розмовляти з людьми, а особливо з тими які привезли свою хвору дитину і доволі схильвані. Це перша лікарня в якій до мене так ставились .

Рідко пишу відгуки, але був просто приємно вражений злагодженої роботою хірургічного відділення цієї лікарні. Довелось нещодавно її відвідати, оскільки у дочки почались сильні болі в животі. Приїхали самі. Хірург прийшов у приймальне відділення буквально за кілька хвилин. Ще кілька хвилин потратив, щоб знайти спільну мову з моєю, не самою відкритою до спілкування донею. Провів огляд і бліц опитування зі шкільної програми. Оскільки по результату огляду була підозра на гострий апендицит, то нас госпіталізували. Зробили всі необхідні аналізи, ввели ліки, поставили крапельницю. За вечір і ніч нас оглянули разів шість чи сім. Доньці стало значно краще. Вранці нас оглянула завідувачка відділенням та палатний лікар. Було призначено дообстеження УЗД. По результату наш апендицит залишився при нас. Щира подяка співробітникам відділення за їхню самовіддану працю в такі непрості часи і людяне відношення до дітей. Повірте, була можливість порівняти з іншими лікарнями міста. Оксані Володимирівні, що завідує відділенням, окреме спасибі за чудову організацію роботи відділення. Хірург, що приймав і займався нами, Ігор Георгійович, також дуже професійна і чуйна людина з відмінним почуттям гумору (донька вже цитує його афоризми). Дякуємо і Світлані Олександрівні, що була палатним лікарем і робила УЗД та відпустила нас додому. Дуже приємно що в нашому морі хаосу ще залишились такі острівки людяності і чуйності.