Заклад дошкільної освіти №242 "Вирлиця"

Прийшло запрошення до садка, хотіла підійти подивитися його, поспілкуватися з вихователькою. Не дуже просто було додзвонитися (кілька днів) і коли все ж таки взяли трубку, сказали що вони такого не роблять і що там дивитися, це звичайний державний садок і взагалі зараз карантин: Ну ок карантин, хоча прийти в масці і поки діток ще немає це не заборонено, але я не знаю що означає звичайний садок і мені хотілося б подивитися в яких умовах буде перебувати моя дитина, де спати, де і що їсти, які туалети, що там за басейн і тд. І звичайно поспілкуватися з вихователькою. Не зовсім зрозумілий підхід керівництва.

Дуже шкода, що не можна поставити 0 зірок... Коли я ходила в цей садок (2010), то його ненавиділа. Для мене це було найжахливіше місце у світі і я досі та вважаю. Особливо я ненавиділа виховательку Юлію Віталіївну (не знаю чи працює вона там досі). Як і інші вихователі зовсім не вміє поводитися з дітьми. Її коронною фразою було "Ану всі посідали! Руки на коліна! СЛУХАЄМО ТИШУ!!!!!". Як зараз пам'ятаю це "слухаємо тишу". З батьками весь персонал сюсюкається і посміхається, але щойно за ними зачиняються двері – вони перетворюються на СЕБЕ! Ось ситуація: дитина, років 4, хлопчик після денного сну одягає штани. одяг перший раз (навиворіт) - Віталіївна репетує нібито "ти че взагалі ідіот, хто так одягає". Хлопчик кілька разів тупо міняв сторонами штани об одягав (думав, що задом наперед одяг). Дитина плаче, ця тварюка втирає йому, що її трирічна дочка, якій хіба що німба не вистачає, одягається сама. Вихователька так і кинула дитину в спальні, і їй допомогла одна дівчинка із групи вивернути штани. Я у 5 років все це спостерігала, і мені просто хотілося вдарити цю *@#&$. Таких ситуацій було безліч. Зараз я усвідомлюю, що це були найгірші моменти мого життя. і лише жахливі спогади залишились. Чи не ламайте психіку своїх дітей! Прошу вас!!!