Ветнова

продовження відгуку про смерть Сімби з акаунту чоловіка, так як не вистачило місця через детальний опис. Вважаю це правильним. Нам принесли Сімбу в коробці, ми почали прощатись з ним, ніколи не забуду це, його холодне камʼяне тіло. Виглядав він наче просто заснув. Також хочу додати що коли вночі по телефону розмовляла з лікарем - було поставлене питання, чи не мучилась тварина. Відповідь була що він був під ліками сильними, також йому щось вкололи аби він не мучився. Лікар-дівчина не змогла відповісти на питання що пішло не так, що саме кололи, чи можливо не варто було робити операцію. Вона прийняла зміну і взагалі не знала про Сімбу нічого. Далі в кабінет зайшла лікар-офтальмолог Вікторія Юріївна: Вона дійсно співчувала.. була шокована. Дякуємо їй за підтримку і людське ставлення. Це не втішає, але це показує людяність. Далі нам запропонували варіанти захоронення, обрали кремацію, так як офіційних кладовищ в країні немає. Підійшли до стойки адміністраторів для оформлення кремації. Адміністратор перше що сказала: з вас нічого не треба, не треба доплачувати за операцію. Це була новенька адміністратор, одна з тих хто сміялась в коридорі. Можливо це якась неловкість, тому така поведінка. Ми запитали «в сенсі?» бо від шоку не зрозуміли взагалі про що йдеться. Далі оформили кремацію. Після цього ми пішли. Через деякий час, коли потрясіння минуло і включився мозок, ми стали задавати питання один одному: - де документи? де історія хвороби? де звіт що саме кололи? де дзвінок анестезіолога? чому в лікарні не було ні анастезіолога, ні хірурга, де лікар який брав нічну зміну? чому прийшла тільки лікар офтальмолог по власному бажанню підтримати в такому горі? Через тиждень нам перетелефонували з клініки і сказали, що хочуть повернути передоплату за операцію, що вони візьмуть тільки за ліки. Передоплата була 5000, повернули 3800 якщо не помиляюсь. Це не важливо взагалі. Важливо що не було ніяких листочків з описом які ліки вкололи. Потім трохи пізніше ми забрали прах нашого хлопчика.. На цьому все. Ні вибачень, ні пояснень. Всі люди помиляються.. іноді ціною у життя.. і це дуже боляче.. описати біль втрати просто не можливо! Але людяність повинна бути завжди, визнання власних помилок - це чесність і сила. Таке дивне поводження і навіть скотське заставляє задуматись чи компетентні лікарі в цій клініці. Чи понесе хтось відповідальність? Звісно можна б було почати розбиратись в цьому, попросити відео з камер і так далі.. Але в момент такого горя ти не можеш цим зайнятись.. а зараз розумієш що ти просто не витримаєш побачивши це і прийняти те що сталось. В будь якому випадку Сімбу цим ми не повернемо.. І більше ніколи ні в якому разі не завітаємо в Ветнова знов. Ми дуже довіряли вам з досвідом успішної операції на оці. Довіряли кваліфікації лікарів, але на жаль своїм відношенням і висновком - загибеллю собаки печеркнули все. Біжи по веселці Наш хлопчик.. не минає дня, щоб не думати про тебе..

Майже 2 місяці, як не стало нашого хлопчика Сімби.. Зазвичай не залишаю відгуків, але зараз розумію, що це треба робити, бо це допомагає власникам улюбленця - визначитись і проаналізувати чи обслуговуватись в тому чи іншому місці. Моя оцінка 1⭐️ за ситуацію яка склалась У Ветнова обслуговувались достатньо давно: звертались за лікування алергії, також робили термінову операцію на оці у лікаря Вікторії Юріївни Марцинчик - дуже кваліфікований офтальмолог, врятувала нам око, найкращі враження саме від цієї лікарки починаючи з консультації, відношення до тварини, закінчуючи професійністю, завжди уважна і як висновок: успішна операція. В цілому ми були усім задоволені, адміністратори, чиста клініка і так далі. Тому довіра в нас була на всі 100% Лікар анастезіолог Бурдіна Катерина Костянтинівна порадила нам зробити операцію Сімби - стафілопластику і також розширення ніздрів. Сімба дійсно важко дихав і хрюкав, йому було складно переносити жару. Під час операції на носі, поки Сімба був під наркозом - лікар заглянула у пасть і сказала що сильний нарост, операція неминуча. Операцію на оці робили в грудні, на весні планували робити стафілопластику. Задавали питання хірургу Сенановій Ельвіні Володимирівні - чи повпливає на операцію те, що маленький проміжок між наркозами? Відповідь була ні. Нам не давали 100% гарантії що операція буде успішна, так як песик - брахінцефал. Ми це розуміли. Але також від операції не відмовляли, так як тварина була здорова (крім алергії), добрі аналізи перед операцією. Казали, що зазвичай в цій клініці добра статистика на такі операції. Операція по словам хірурга - пройшла ідеально. Лікар подзвонила мені і розповіла хід операції і попросила дозвіл на розміщення фотографії Сімби на їх сайті, бо нарост був дуже великий. Хотіли розмістити «нетиповий випадок», бо цей нарост доходив до стравоходу. Був дзвінок від анестезіолога, що тварина стабільна, але сильний набряк, що потрохи виводять з наркозу. Далі приблизно о 20 подзвонила я щоб запитати як Сімба, була відповідь що все добре, що виходить з наркозу. О 22:00 також подзвонила бо дуже сильно переживала і отримала відповідь від вже іншого лікаря (чоловік), що в Сімби підіймається температура, але він виходить з наркозу, сильний набряк, але все добре.Про те що будуть передавати зміну іншим лікарям - мене не попередили.Особисто я думала, що буде один й той самий лікар вести пацієнта до наступного дня.А далі.. дзвінок о 12й ночі.. Що наш Сімба помер.Шок. На моє питання як це сталось?Відповідь лікаря: що він пішов на прийом, Сімба вставав - починав задихатись. Асистент почав діставати трубку, тварина начала задихатись сильно, позвали лікаря, він замінив трубку. В тварини почало зупинятись серце.Завели серце, а кисень у мозок вже не поступив.Я не змогла говорити далі.Попросила передзвонити через деякий час.Далі думки що можливо це помилка.Знайшовши сили, перетелефонувала, все ж таки це не помилка..Далі я ще раз попросила детальніше пояснити що сталось.Після цього запитала як бути далі.. це наш перший улюбленець..не знаємо що робити з тілом, як знайти в собі сили щоб приїхати і побачити що наш хлопчик більше не дихає..Лікар сказав мені, що зранку о 10 годині нам подзвонить анестезіолог з більш детальними поясненнями.Мої останні слова - «я сподіваюсь що ви зі своєї сторони зробили усе правильно» На ранок нам ніхто не подзвонив, ледь дочекавшись 10ї години було вирішено приїхати самостійно.В клініці нас зустріла адміністратор.Попросила нас зачекати біля кабінетів в коридорі.Далі з кабінетів вийшов чоловік лікар, який не привітався, далі адміністратори яки сміялись.Це було неприємно.Я розумію що лікарі не можуть постійно 100% проникатись, бо тоді можна звільнитись в перший день від смертей і так далі. Але все одно.. коли знаєш що сидять люди в коридорі які втратили тварину..Я так і не зрозуміла чи був цей лікар чоловік тим, хто дзвонив мені вночі, чи це був інший лікар.Далі нас завели в кабінет.Там була молода лікарка, зараз на сайті її даних чомусь немає, тому імʼя не напишу.Запитала чи готові ми побачити Сімбу. Принесли нашого хлопчика в коробці.

Клініка, яка місяць тому забрала в мене друга 💔 Моя оцінка не клініці загалом, а «лікарям» Антонській Валентині (анестезіолог) та Марцинчик Вікторії (офтальмолог), які 2 лютого ПЛАНОВО прооперували очі здорового (за їхніми ж аналізами) 9річного котика Марсіка. Далі зупинка дихання під час операції, проблеми з нирками через гіпоксію, анемія, 4 переливання крові і три тижні моя пухнаста любов вмирала (як виявилось) в стаціонарі.. Ми приїжджали щодня, іноді по 2 рази, і майже через день виникали якісь нові проблеми Останню нашу зустріч я навіть згадувати не можу..котик лежав і ледве дихав без кисню, а Валентина спокійно сказала, що все нормально, нехай вже пробує без кисню дихати. Ми поїхали додому, і через 30 хв нам подзвонили, що роблять Марсіку реанімацію. Ще через годину сказали, що він помер.. Я довго думала чи писати відгук, бо впевнена, що зараз клініка почне виправдовуватись, що вони ні в чому не винні, як завжди Але надіюсь він допоможе власникам інших тваринок зберегти їм життя 🙏🏻 P.S. Хочу подякувати лише анестезіологу Катерині. Це єдина лікарка, від спілкування з якою я відчувала не тривогу, а те, що про мого котика піклуються і справді хочуть допомогти

Дуже раджу з гризунами до ратолога Євгенії. У мене старенький хом'як. Детально пояснює, що з ним, що і як робити і навіщо. І професійно розбирається в деталях різних порід. Подруга теж дуже задоволена, робили операції її щурам. Порадила мені, коли вирішив більше не їздити в іншу ветклініку на лівому березі, в якій видаляли пухлину іншому моєму хом'яку і коли забирав її зі стаціонару, сказали, що нормально себе почуває, але щодо того, що тягне задні лапки, особливо одну, загальний ветеринар сказав, що "при огляді нормально ходила. Це нормально, що тягне лапку, це через операцію" (в її випадку ні, задні лапки почали відмовляти в той же вечір і погіршилася координація рухів). На наступний день поїхав у Ветнова. Ще й в тій ветклініці забули скинути мені результати гістології (скинули 9 січня, аж через тиждень після готовності. І то, якби не попросив, не скинули б). Після рекомендацій Євгенії хом'яку стало краще і потрохи почала рухати лапками. Ці рекомендації могли виписати у ветклініці, де її оперували, якби були уважніші