Ну що ж, хочу розпочати свою прекрасну розповідь із прекрасного контингенту нашого ліцею, все почалося у 1940, коли нас із моїми друзями загнали до цього табору смерті. Я пройшов через жахливі 4-роки перебування за ґратами. Можна провести паралель із прекрасним табором Освенцім. У нас було дуже багато дивлячих, викладач фізики Є.П, викладач інформатики А.К.,…
Читать полностьюСвернуть отзыв
Ну що ж, хочу розпочати свою прекрасну розповідь із прекрасного контингенту нашого ліцею, все почалося у 1940, коли нас із моїми друзями загнали до цього табору смерті. Я пройшов через жахливі 4-роки перебування за ґратами. Можна провести паралель із прекрасним табором Освенцім. У нас було дуже багато дивлячих, викладач фізики Є.П, викладач інформатики А.К., викладач креслення Г. Н. Ці справді великі люди заслужили свою посаду важкою працею. Нас били, катували, змушували танцювати і робити ще багато страшних речей. Друге це жахливі закони ліцею, нас о 8-й ранку заганяли в бараки, а саме наші кабінети, і змушували сидіти в повній задуху та апатії від життя, нам говорили що ми нічого не доб'ємося і цей табір поглине наші душі. Форма це також жах. Прийти в штанах, які подарував тобі твій дід, було суворо заборонено, дідівські джинси були дуже гарні, але треба було ходити в офф штанах... Нас постійно принижували за форму, і це мій головний страх. Нам допомогли вижити викладач воєнки та викладач історії. Ми вибралися на початку 1945 року, було страшно, але ми змогли. Спасибі що прочитали цей відгук, побережіть себе та своїх дітей
Здавала ЗНО у цьому навчальному закладі.
Був дощовий день і стало дуже холодно. Після закінчення нашої роботи і після її здачі, нам потрібно було чекати наших однокласників, щоб разом поїхати, ну і після того як усі напишуть, ще й на додачу чекати наші зошити із завданнями. Охоронець нас усіх вигнав до дідька на вулицю силою, ми там сиділи години 2 під дощем…
Читать полностьюСвернуть отзыв
Здавала ЗНО у цьому навчальному закладі.
Був дощовий день і стало дуже холодно. Після закінчення нашої роботи і після її здачі, нам потрібно було чекати наших однокласників, щоб разом поїхати, ну і після того як усі напишуть, ще й на додачу чекати наші зошити із завданнями. Охоронець нас усіх вигнав до дідька на вулицю силою, ми там сиділи години 2 під дощем, мокли та мерзли, це було тяжко для нас, жахливе ставлення.