Ліцей перетворився в суцільне посміховисько. Дії адміністрації — абсолютно непослідовна клоунада. Навчальний рік почався майже адекватно: класи звичайні, але пари скорочено і плюс кожен клас у своєму кабінеті окрім деяких предметів. Так ми протрималися гордих півтора тижня. Після того, клас розподілили на дві групи, причому в примусовому порядку. Карантинні …
Читать полностьюСвернуть отзыв
Ліцей перетворився в суцільне посміховисько. Дії адміністрації — абсолютно непослідовна клоунада. Навчальний рік почався майже адекватно: класи звичайні, але пари скорочено і плюс кожен клас у своєму кабінеті окрім деяких предметів. Так ми протрималися гордих півтора тижня. Після того, клас розподілили на дві групи, причому в примусовому порядку. Карантинні норми? Поки виглядає логічно, чи не так? Але тут таки починається знущання: спочатку сказали, що групи мінятимуться тиждень через тиждень, начхавши на ті пари, що проходять раз в два тижні, і на які пів класу просто не попрапляє. Потім адміністрація спохопилася і видала розпорядження мінятися два тижні через два (виглядає дуже „чесно“, враховуючи, що кожного тижня ситуація в країні може кардинально змінитися). Але це ще не кінець цьому цирку: максимально несподівано через тиждень таких мір керівництво раптово передумало. Були скасовані скорочені пари, скасоване перебування в одному кабінеті. Школа просто повернулся в докарантинний режим з поправкою на маски в коридорах. Дійсно, це ж так приємно, кожної великої перерви знаходитися в натовпі з купи учнів (навіть пів школи це більше 600 осіб) на переходах біля актової зали чи в їдальні. Там буквально утворюються пробки — ідеальне місце для поширення інфекції. Чи не в кожному класі хтось має хворих на коронавірус родичів, але це справно ігнорується. Перші два тижні школа ще якось трималася, але потім усі дружно наплювали на будь-які спроби закупитися антисептиками чи паперовими рушниками. Ліцейні градусники — окремий абзац. Типова температура: 32-33. Це якщо 36,6. А якщо фактично 40, то термометр покаже 36-37? Аби ж це допомогло!Неодноразово траплялися ситуації, коли дітей за темературою 37-38 відправляли з медпунку назад на уроки. Школа не відповідає елементарним санітарним нормам навіть для зеленої зони, що вже казати про Київ, який на межі входження до червоної! Проте це ще не вершина божевілля. Найцікавіше те, що класи поділили навпіл, а отримані половини стали об'єднувати з паралельними групами через брак викладачів. Це жодним чином не вина конкретних учителів: що може зробити людина, якій на один час призначили два класи. Але претензія до адміністрації величезна: якщо ви вже не можете забезпечити повний склад персоналу, то в чому проблема хоча б скласти збалансований і адекватний графік? Проте сумувати ніколи, як казала наша улюблена директорка: «Не будемо закриватися до останнього». Залишається природнє питання? До останнього чого? Останнього живого?