Хмельницький обласний серцево-судинний центр

Дуже високий рівень кваліфікації у лікарів відділення інтенсивної терапії; дуже уважні як до пацієнтів, так і до родичів, з якими спілкуються ввічливо, терпеливо й інформативно; ніхто не вимагає жодних платежів (ні офіційних, ні неофіційних), пацієнти забезпечені всім необхідним. А директор, ймовірно, на роботі й живе - він там і о 7й ранку, і о 8й вечора... Таких керівників, фанатично відданих своїй професії, нечасто можна зустріти у державному секторі української медицини, але саме завдяки таким керівникам у майбутньому вже громадяни ЄС будуть приїздити до нас на лікування, а не ми - до них.

Просто не вистачає слів...Андрію Івановичу Кланца? Для чого створювати черги в місяці на госпіталізацію і в кілька тижнів на операцію,якщо ви не можете охопити медичною допомогою своїх пацієнтів?За якими критеріями ви визначаєте кому проведення операції необхідне в першу чергу,а хто може й зачекати?Впевнилась,що не за медичними показаннями. Мій чоловік Назаров Андрій Валентинович 13.12.76р.н госпіталізований в кардіохірургічне відділення для проведення операції по заміні аортального клапана і корекції аневризми аорти 28.10.24 з повним пакетом доопераційних обстежень,з протипоказів лише знижений Hb,який вдалося швидко підняти. 17 днів госпіталізації. Коли його стан погіршувався,перебуваючи в стані декомпенсації,з наростаючою недостатністю аортального і мітрального клапанів,з постійною серцевою задухою,яка не давала йому ступити й пару кроків,не давала заснути,вами так і не було прийняте рішення про проведення операції,що призвело до смерті пацієнта,не було полегшено його стан.Він був одним з найважчих пацієнтів. Коли мій чоловік приїхав до вас в кабінет на інвалідному візку зі словами:"мені дуже погано", коли операція"- ваші слова :"прооперую через декілька днів,"пізніше вже:"прооперую з понеділка",потім з наступного",може в четверг або п'ятницю","в мене все під контролем "закарбувалися назавжди.Щось вийшло з під контролю, щось пішло не так. В п'ятницю 15 листопада він помер через несвоєчасне оперативне втручання, через недооцінку важкості його стану. Йому було 47 років-ще жити і жити, двоє малолітніх дітей залишилось сиротами."Якщо у людини залишився хоч один шанс, я його використовую", в моєму випадку-це не про вас, не використали ...А він так чекав.. Сьогодні мав би бути його день народження,але...