Заклад дошкільної освіти №764

Ходили в цей садок до ясельної групи – враження залишилися дуже позитивні! Маля на 8-й день вже залишилося на сон, що мене приємно здивувало, чекала, що потрохи будемо ходити місяць, поки звикне. Вихователька Юлія Анатоліївна вразила своїм спокоєм і вмінням знайти підхід до дитини, коли у того репетування і жах в очах - він її чув і відволікаючись, заспокоювався. Завідувачка дуже приємна, доброзичлива та спокійна! Перевелися в садок ближче, і спілкуючись з іншою завідувачкою, побачила різницю підходу до батьків, та й до дітей (навіть закралася думка, а може повернутися назад, подивимося) - все пізнається в порівнянні. Група простора, окрема кімната для сну. 2020 року робили ремонт фасаду, утеплювали.

Син відвідував цей садок три роки, ходив охоче, виховательку обожнював. З початку відвідування став краще розмовляти, почав із задоволенням малювати, сам повторював вдома поробки, які робили в садочку з вихователькою, запам'ятовував і співав пісні з музичних занять. Вихователька у нас була чудова - Краснорудська Наталія Іванівна. З дітьми займаються читанням, математикою, природознавством, проводять творчі і музичні заняття, і т.і. за програмою. Музичний керівник в саду - Олександра Михайлівна, чудова, з великою любов'ю до дітей. Вона і вихователі організовують свята для дітей (Свято осені, День захисника України, День св. Миколая, Свято весни, День вишиванки та інші) і театралізовані вистави з народних казок. На карантині вихователі за своєю ініціативою пропонували дітям робити різноманітні завдання для дистанційних занять. Територія садочку тиха і затишна, у дворі між будинками. Сам садок зовсім невеликий, у 2020-му році в ньому зробили ремонт, в 2021-му оновили ігрові майданчики. Враження від садочка найкращі.

Якщо у вас активна дитина будьте готові, що її почнуть виживати з садка. Майже щоранку дитина неохоче йшла в садок (іноді зі сльозами), а щовечора на нього скаржилася. На кожне свято було лише 3-4 дитини, які розповідали вірші, просто серед усіх дітей вибрали тих з ким легше, а решті вірші не давали, не займалися, іноді просто здавалося, що вихователі відсиджують у садочку. Особливо хочу відзначити 2 моменти: - Слова завідувачки – ми в дитячому садку не виховуємо, а вчимо! Чому вони вчать – загадка! - коли дитині було 2 роки вихователька сказала, що вона підняла залізний стілець над головою і хотіла вдарити іншу дитину. Такий стілець важить 3,5 кг. У 2 роки не бачив дітей, які піднімали над головою 3,5 кг. Перейшли до іншого саду і це було чудове рішення!