Тернопільська початкова школа № 1

Я не прихильник писати погані відгуки чи коментарі бо за винятком негативу вони нічого не несуть. Але є випадки коли потрібно щоб деякі «поважні у віці люди» подивились на свою поведінку зі сторони. Сьогодні я була у Тернопільській початковій школі №1 і мала неприємну розмову із директоркою цієї школи. Ні запрошення в кабінет, ні сказати «зайдіть іншим разом бо я спішу». Яким чином я як мама маю дізнатися інформацію щодо школи куди хотіла б щоб моя дитина ходила. Прямо у коридорі, на питання «Розкажіть трішки про школу бо я хочу щоб моя дитина ходила до вас» директорка не мала бажання взагалі спілкуватися. На питання «У вас школа із нахилом англійської мови. Скільки разів у тиждень уроки англійської? До якої години проводяться навчання, чи є якісь гуртки?» я почула «А ви хочете щоб дитина вчилася чи просто хочете віддати дитину на цілий день, а самі тоді що будете робити? Вчителька не може навчити всіх 30 учнів у класі». Дуже образливо у якому тоні позволяє собі розмовляти директорка - обличчя школи, із батьками. Я все розумію, і що батьки не можуть скидати все на вчителів, особливо виховання. Але я віддаю дитину в школу щоб вона там вчилася і для мене як працюючої мами мінімально до 18:00 важливо щоб моя дитина мала можливість після уроків піти на якісь гуртки у школі. У нас у всіх людей різні професії і якщо пані директорка скидає на батьків навчання і ставить питання «А що ви робитимете якщо ваша дитина буде до 18:00 у школі?». Відповідь «Буду працювати!» А що ж тоді будуть робити вчителі цієї школи? Не хочу образити дійсно хороших вчителів цієї школи і вклад який вони здійснюють у навчання дітей. Але так спілкуватися з батьками не можна. Я не прийшла когось ображати, а прийшла просто дізнатися інформацію про школу від людини, яка б мала бути головним обличчям всієї школи. А побачила старшу жінку, яка не має поваги до інших. І на її питання «Чи важливо мені мені щоб моя дитина вчилася чи мені головне просто віддати її до пізна до школи?» я відповім «Ні, мені лише наполовину важливо щоб вона була відмінницею, а саме найбільше, що мене хвилює, це те щоб вона виросла ЛЮДИНОЮ». І дуже жаль, що пані директорка при свому поважному віці не має розуміння як культурно спілкуватися і не задавати питання «А що ви будете робити якщо дитина буде у нас?» Ще раз дякую вчителям за вклад у дітей, не хотіла образи саме вас і вашу працю. Це стосується лише пані директорки і мого шоку і здивування від того як доросла поважна людина може себе поводити.