Якщо можна було б я навіть однієї зірочки не поставила. Читаючи попередні відгуки про грибок, хочу повідомити, що це квіточки ще. Насправді ягідки заключається у тому, що цей заклад не побоюсь цього слова прогнивший морально, відношенням до дітей, батьків ... Мова буде іти про дитячий садок, про школу чула відгуки, проте я звикла ділитися власним досвідом.
…
Читати повністюЗгорнути відгук
Якщо можна було б я навіть однієї зірочки не поставила. Читаючи попередні відгуки про грибок, хочу повідомити, що це квіточки ще. Насправді ягідки заключається у тому, що цей заклад не побоюсь цього слова прогнивший морально, відношенням до дітей, батьків ... Мова буде іти про дитячий садок, про школу чула відгуки, проте я звикла ділитися власним досвідом.
Почну з того, що я ще колись відвідувала дитячий садок Арніка (тоді там ще початкової школи не було). Відвідувала його не довго, оскільки мої батьки не змогли відчувати приниження гідності з боку вихователів. На ті часи, 90-ті роки, мої батьки жили доволі скрутно. Мене ж виховували так, щоб я дружила із усіма дітками, і хворими у тому числі. У групі зі мною навчалася одна дівчинка, Мар'яна, у неї були певні проблеми з розвитком. Я товаришувала з нею, бо так мене вчили, що таким людям треба більше приділяти уваги. Одного разу, моя мама прийшла за мною, та почула як вихователька обговорювала мене та цю дівчинку Мар'яну, що ми два суб'єкти...та де таким вірші вчити. Мама ж якій вихователька це розказувала, підтримувала її, та вони разом реготали. Ця ж мама любо закидала виховательку шоколадками та ...Після почутого, моя мама мене забрала із цього садіка.
Пройшло близько 20-ти років, і тут я сама мама та стається так, що моя дитина проходить за електронною чергою у цей садок. Я ж подумала, що пройшли роки та ця гниль можливо вийшла, можливо вже змінилося там з тими поборами, із ставленням до людей. Та виявилось, що ні! Про кошти, які збирають у Арніці, то взагалі окрема розмова, тому що порівняно з іншими державними закладами побори там такі, що складається враження, що це приватна структура. Але, головне ставлення, яке огидне. Отже, постараюся коротко описати, щоб попередити цю проблему. Можливо комусь це допоможе. Моя дитина зарахована була у групі де вихователі Світлана Василівна та Світлана Іванівна та няня Наталя Михайлівна. До речі, няня собі дозволяла речі, які не вкладаються у голові. Наталя Михайлівна казала, що викине дитину через вікно якщо та щось не так зробила. Била, кричала на дітей, адже думала, що у віці двох з копійками років дитина нічого не розкаже. Вихователі ж робили різницю між дітьми. Це було очевидно із ставлення, на святі як віршики кому давали. Зокрема про віршики, Світлана Василівна дала моїй дитині вірш, який я випросила, проте на святі дитина його так і не розказала. Після свята на моє питання чому так, чому не надали слова....Світлана Василівна спершу сказала, що взагалі вона не давала вірша. Коли ж я показала листочок, то замість банального вибачення ще й на мене накинулася. Я ж людина, розумію, що усяке буває. Але для вихователя не найкращий спосіб самозахисту-це робити з когось винного. Ти вихователь, ти приклад...приклад доброти, ввічливості....Ой, ну тут я не про Арніку.
Ви скажете, а директор...А директор знала про усе, бо я особисто була на прийомі та розказувала ті кошмари (бо моїй дитині реально ламали психіку, коли дитина один раз обкакалась, то через тиск з боку вихователів, потім навіть по маленькому не ходив, терпів та ніс додому). Моя дитина погано спала вночі і я почала бити на сполох. За час службового розслідування, директор школи-садка, вияснила, що я не здала на стелю 1 тис. грн. (Стеля у групі 26 тис грн. коштувала), а усе решту на її погляд ок. Я здавала на усе кошти, але коли дойшло до стелі, то на той час я зрозуміла, що з таким відношенням моя дитина наживе собі купу неприємностей, хворіб. Я хотіла щось змінити, але як??? Коли там усе настільки вкорінилося...Я перевела дитину у інший садок...чудовий садок, де прекрасні вихователі, для яких у першу чергу важливі діти, їх внутрішній стан...Про цей садок я напишу позитивний відгук, бо насправді я ще ніколи не бачила таких чуйних, відданих своїй праці людей...
До Арніки хочу додати, що мій тато у 2018 робив там ремонт. За його словами, у групі (де інші вихователі) до дітей аби-яке ставлення. Кричать до дітей, а самі вихователі сидять в гаджетах.
