Жахлива школа. Директорка як Дракула у замку,не пускає на поріг школи батьків,поводить себе наче в себе вдома,якщо не забашляєте ,або не дасте зрозуміти що матеріально допоможете,навіть говорити не буде ,пафосна,зверхносна бабушка,яка відчувши вигоду буде мило посміхатися.
Булінг страшнмй у школі,діти один одного ладні задушити,бідні вчителі там не цінять ся…
Читати повністюЗгорнути відгук
Жахлива школа. Директорка як Дракула у замку,не пускає на поріг школи батьків,поводить себе наче в себе вдома,якщо не забашляєте ,або не дасте зрозуміти що матеріально допоможете,навіть говорити не буде ,пафосна,зверхносна бабушка,яка відчувши вигоду буде мило посміхатися.
Булінг страшнмй у школі,діти один одного ладні задушити,бідні вчителі там не цінять ся,поведінка дітей жахлива,бо знають що їм все з рук зійде ,бо батьки занесуть директорці. Не рекомендую дану школу.
Нереально красива будівля в зовні і всередині.
Хороша сильна школа, хороші завдання.
Дитина дуже пишається школою, хоче зранку йти на уроки. Це круто!
Дуже хороша школа, сильні вчителі які дають хороші знання. Дитина ходить до школи з задоволенням.
Закінчив лінгвістичну гімназію у 2012 році. До сих пір пам'ятаю, які жахливі вчителі там працюють. Особливо можу виділити трьох, які були просто нестерпними. Це завуч Валентина Володимирівна по кличці "тумбочка", яка постійно на всіх кричала і влаштовувала скандали на рівному місці. Це вчителька з історії та правознавства Петрінко Людмила Миронівна, яка у ко…
Читати повністюЗгорнути відгук
Закінчив лінгвістичну гімназію у 2012 році. До сих пір пам'ятаю, які жахливі вчителі там працюють. Особливо можу виділити трьох, які були просто нестерпними. Це завуч Валентина Володимирівна по кличці "тумбочка", яка постійно на всіх кричала і влаштовувала скандали на рівному місці. Це вчителька з історії та правознавства Петрінко Людмила Миронівна, яка у кожному класі знаходила собі декілька учнів, яких незлюбила, і морально знущалася над ними та висміювала у грубій формі під час уроків, заохочуючи до цього решту класу. І також це вчителька німецької мови Бурч Вікторія Олександрівна, яка займалася тим же, що й Петрінко, а на додачу ще й була дуже заздрісною людиною, яка любила придиратися до учнів тільки тому, що в когось із них з'являвся новий смартфон (для порівняння: до тих, у кого були старіші моделі телефонів, вона не лізла). Словом, справжній гадюшник, а кожного дня страждали із-за цього прості учні - "нелюбимчики" вчителів.
У недалекому минулому ЗОШ І-ІІІ ст. №1 ім. Т. Г. Шевченка з поглибленим вивченням англійської мови – перша радянська школа в Ужгороді, заснована на базі колишньої горожанки у вересні 1945 року, після возз'єднання Закарпаття з Україною. Зводилась будівля школи у 1912-13-х роках під керівництвом архітектора Кароя Коха протягом 13 місяців. Тепер це пам'ятник ар…
Читати повністюЗгорнути відгук
У недалекому минулому ЗОШ І-ІІІ ст. №1 ім. Т. Г. Шевченка з поглибленим вивченням англійської мови – перша радянська школа в Ужгороді, заснована на базі колишньої горожанки у вересні 1945 року, після возз'єднання Закарпаття з Україною. Зводилась будівля школи у 1912-13-х роках під керівництвом архітектора Кароя Коха протягом 13 місяців. Тепер це пам'ятник архітектури, який охороняється законом.
У 1946-1947 навчальному році чоловічу СШ №1 закінчили 16 випускників. Протягом останніх 50 років школа випустила понад 6000 вихованців, серед яких є заслужені діячі науки і техніки, культури, лікарі, професори вузів, які плідно працюють у багатьох країнах світу, підтримуючи високе реноме своєї "Alma-mater".
У 2007 році ЗОШ І-ІІІ ст. №1 ім. Т. Г. Шевченка реорганізовано у Лінгвістичну гімназію ім. Т. Г. Шевченка.
