Київський велотрек

Споруду побудував киянин Іван Пилипович Біленко. Тут була не тільки велосипедна траса (яку тоді називали дещо дивним на сучасне вухо словом «циклодром»), але і літній кінотеатр («сінематограф»). Велотрек зазнав декілька капітальних реконструкцій. В 1968 році було оновлено бетонне покриття та зведено адміністративний корпус, а в 1978-80 рр. споруду підготували до Всесвітньої Олімпіади, частина змагань якої проходила в Києві. Тоді бетонне покриття вкрили дерев'яними лагами та брусом з модрини. В 1998 році велотрек був визнаний пам'яткою історії та архітектури. У 2000 роках найстаріший міський велотрек опинився під загрозою знесення. Після тривалої боротьби киян за унікальну спортивну споруду в 2014 році було прийнято рішення її відновити. Зараз вона входить до ТОП-10 європейських велотреків і є однією з найстаріших в Європі діючих споруд цього типу, разом з велодромами Ерфурту (1885), Ерне Хілі (1891) та Мілану (1935). В 2016 році стіну сусіднього будинку прикрасив мурал із зображенням велосипедиста – канадський художник Еммануїл Джарус зобразив тут самого себе на велосипеді. (С)

Таке гарне, величне місце. Київський велотрек є спортивною спорудою під відкритим небом. Посередині спороивний майданчик із гарним покриттям, навколо якого смуги для велоперегонів. На майданчику часто займаються спортом організовані групи. Велотрек був збудований ще в 1913 році(!). А майже через сто років ледь не був знищений через забудови сусідніми багатоповерхівками. З 2014 по 2017 реконструювався, щоб заново відкритися в тому вигляді, який можемо бачити сегодні.