Чернігівська обласна дитяча лікарня

Лежала з донькою в хірургічному відділенні (гнійної-септичної хірургії). Відношення персоналу наче у сімейному колі. Всі ввічливі, доброзичливі, завжди підкажуть і допоможуть. Лікар Харченко В.О. дуже кваліфікований та відповідальний. Дитину «поставив на ноги» . Лише найкращі враження від перебування в даному відділенні. Лікарям та всьому медичному персоналу хочеться побажати терпіння, міцного здоров’я та мирного неба 💙💛 Дякую за Вашу надскладну працю 🥰

Відношення лікарів жах. Сину 6 років і не говорить , приїхали щоб зробити групу інвалідності, а нас почали ганяти туди сюди , пришли до головного лікаря який може зробити групу , він не представився , що я про нього знаю це що його звати Сергій. Він на мене накричав сказав що там не видно печатки лікаря і треба не вчасній лікарні здавати а в звичайній (ми здали аналізи вчасній лікарні в Києві) . Він почав обзивати мою дитину, я уже там вийшла з себе. Подзвонили до Києва щоб щось сказали, Вони підняли настрій і сказали що перероблять і пришлють поштою. Слава Богу що там була ще дуже приємна жіночка яка допомогла мені, але сказала що до нього все одно потрібно , пришли до нього , а він почав проганяти нас і говорити що він не хоче з нами працювати. Ну я не знаю як так можна ставитися з людьми яким потрібна допомога. Йому за кожного пацієнта гроші виплачують а він як козел.

Хірургічне відділення , просто жах ... Потрапивши сюди - на вулицю не випустять , сьогодні лягли на КТ з дитиною 3 роки односпальне ліжко на 2 ... Підійшли до медсестри попередити що відійдемо купити води... Направили до Ярмарка .. Ярмак заборонив виходити з лікарні , не обяснивши геть нічого ,сказав : лежим в лікарні значить лежим ... І що тепер нікого в Чернігові не має ... Повернути чоловіка з Донецької області , чи рідних з інших міст видзвонювати бо треба води ? Чи якоїсь їжі , бо дитина в три роки не може їсти в 8 / 13:30/ 20 :00

26.08.2024 по вул. Пирогова привела дитину до травмопункту, попали на горе лікаря травматолога. У дитини болів палець на нозі після удару, ми прийшли не в перші дні, лікар відмовився направляти на рентген так як ми повинні були прийти в перші 2 дні, але ми фізично не знаходились у місті і по приїзду звернулись до травмпункту так як біль не проходила, хоча дитина ходила і навіть бігала. Лікар зі мною сперечався, а я стояла на своєму і вимагала рентген. І виявилось у дитини перелом, а цей недолікар ще зухвало реагував на моє прохання. Допомогу потрібно майже вибивати силою(((